Німецька граматика · C2

Часи оповіді та невласне пряма мова (erlebte Rede)

Erzähltempora und erlebte Rede

Präteritum als ErzähltempusPlusquamperfekt (Vorzeitigkeit)würde + Infinitiv (Nachzeitigkeit)erlebte Rede

Правило

Час оповіді в письмовій розповіді — Präteritum; він позначає не минуле, а саму оповідь, тому поруч із ним може стояти навіть 'morgen': 'Morgen war Weihnachten.' Те, що передує описуваній дії, стоїть у Plusquamperfekt (передування); те, що з погляду персонажа ще попереду, — у формі 'würde' + інфінітив (наступність). Erlebte Rede (невласне пряма мова) передає думки персонажа без вставного дієслова мовлення і без лапок: особа й час як у розповіді оповідача (3-тя особа, Präteritum), але порядок слів, питання, вигуки й частки як у прямій мові: 'Sie sah auf die Uhr. Warum kam er denn nicht? Er hatte es doch versprochen!' Голос оповідача й голос персонажа зливаються; читач дізнається про думки, хоча вони не позначені як цитата. Від цього слід відрізняти непряму мову з Konjunktiv I ('Sie fragte sich, warum er nicht komme') і пряму мову з лапками та теперішнім часом.

Приклади

Als sie ankam, hatte die Sitzung längst begonnen.

Коли вона прийшла, засідання давно вже почалося.

Er packte den Koffer. In drei Tagen würde er in Lissabon sein.

Він спакував валізу. За три дні він буде в Лісабоні.

Sie starrte auf den Brief. Was wollte dieser Mann eigentlich von ihr? Sie kannte ihn doch gar nicht!

Вона втупилася в листа. Чого цей чоловік, власне, від неї хотів? Вона ж його зовсім не знала!

Morgen war Prüfung, und er hatte noch nicht einmal die Hälfte gelesen.

Завтра був іспит, а він не прочитав ще й половини.

Зверни увагу

• Als sie ankam, hat die Sitzung längst begonnen. → Als sie ankam, hatte die Sitzung längst begonnen.
  Те, що передує описуваній дії, стоїть у Plusquamperfekt; Perfekt належить усному мовленню й ламає рівень оповіді.
• Sie sah auf die Uhr. Warum kommt er denn nicht? → Sie sah auf die Uhr. Warum kam er denn nicht?
  В erlebte Rede час залишається Präteritum оповідача; теперішній час сигналізував би пряму мову, а їй потрібні лапки.
• Er dachte, dass er morgen in Lissabon sein wird. → Er dachte, dass er morgen in Lissabon sein würde. / Morgen würde er in Lissabon sein.
  Майбутнє з погляду персонажа в минулому виражається формою 'würde' + інфінітив, а не 'wird'.

Правило німецькою

Erzähltempus der geschriebenen Erzählung ist das Präteritum; es bezeichnet nicht Vergangenheit, sondern Erzählung – deshalb kann sogar „morgen“ danebenstehen: „Morgen war Weihnachten.“ Was vor der erzählten Handlung liegt, steht im Plusquamperfekt (Vorzeitigkeit), was aus der Sicht der Figur noch bevorsteht, in „würde“ + Infinitiv (Nachzeitigkeit). Die erlebte Rede gibt Gedanken einer Figur ohne Redeeinleitung und ohne Anführungszeichen wieder: Person und Tempus wie im Erzählerbericht (3. Person, Präteritum), Wortstellung, Fragen, Ausrufe und Partikeln wie in der direkten Rede: „Sie sah auf die Uhr. Warum kam er denn nicht? Er hatte es doch versprochen!“ Dadurch verschmelzen Erzählerstimme und Figurenstimme; der Leser erfährt die Gedanken, ohne dass sie als Zitat markiert sind. Davon zu unterscheiden sind die indirekte Rede mit Konjunktiv I („Sie fragte sich, warum er nicht komme“) und die direkte Rede mit Anführungszeichen und Präsens.

Де це трапляється в курсі

• Розповідати і пам’ятати (C2)

Більше граматики C2: усі правила C2 · курс C2.